Звіт підготовлений за результатами другого симпозіуму «Відбудова місця, яке можна назвати домом», організованого 11 листопада 2023 р. у Львові за участі українських та міжнародних неурядових організацій, експертів, правозахисників та практиків, що фокусувався на таких питаннях:

● Як повʼязане будівництво житла із забезпеченням цілей сталого розвитку?

● Яким є реальний попит на нове житло, у чому особливості різних потреб і можливостей доступу до нього?

● Якими є втрати земельного фонду від війни на Сході і Півдні і які це має наслідки для західних регіонів? У чому особливості законодавчого регулювання аграрних і природоохоронних територій?

● Як громади можуть і мають діяти для забезпечення сталого землекористування?

● У чому полягає ідея регіонального виміру Відновлення? Як розуміти і планувати території з різноманітними потребами і викликами?

У першому розділі

пропонується нова комплексна оцінка потреби в житлі за результатами використання інструменту оцінки потреб у житлі (AHAT), розробленого для Австралії, котрий тепер використано і в Україні. Спираючись на дані Міжнародної організації з міграції, Джулі Лоусон, Райан ван ден Нувелант та Лоуренс Трой з’ясували, що в Україні потребу в житлі мають близько 500.000 домогосподарств. Таку потребу може задовольнити національна програма розвитку соціального орендного житла, подібна за своєю ідеологією до тих, що були створені після Другої світової війни в багатьох європейських країнах, яка б спиралась на досвід найдосконаліших державних та недержавних систем орендного житла, наприклад, Австрії. Така програма передбачає платну оренду житла, наданого недержавним сектором, що забезпечує постійне оборотне фінансування та управління активами на основі принципу максимальної соціальної та фінансової доступності житла для груп населення із низькими та дуже низькими доходами, а також для людей із середнім рівнем доходів. Модель Закону про житло (для) спільного блага (пропозиція для України розглянути можливість створення низькоприбуткових житлові асоціації, подібних до тих, що діють в Австрії) надано у додатку.

У другому розділі

йдеться про землю – ключовий компонент будь-якого будівництва та міського розвитку. Докладно пояснюються проблеми захисту як природних земель від інтенсивного землеробства, так і сільськогосподарських земель від міської забудови. Наголошується, що чинний підхід до земельної політики в контексті нових повноважень, отриманих муніципалітетами, не спирається на наявні дані чи майбутні цілі збереження та призводить до невідновної втрати землі. Інструменти активної або сприятливої земельні політики на місцевому рівні можуть розв'язати проблеми дефіциту землі для будівництва житла та оновлення житлових мікрорайонів.

В останньому розділі

обговорюються питання управління відновленням та можливості розвитку існуючих економічних секторів для підготовки економічного стрибка на регіональному та національному рівнях. За словами Влада Михненка, «нова, повоєнна економіко-географічна мапа України через десять років буде мало схожа на мапу 2021 року, не кажучи вже про мапу 2013 року» (розділ 3.1. цього звіту). Підготовка до таких кардинальних змін економічної мапи вимагає нових підходів до врядування. У цьому контексті обговорюється політика місцевого та регіонального розвитку та розуміння змін географії України. Планування, засноване на місцевих потребах і інтересах, яке враховує існуючий ландшафт, практики та позиції, наразі знаходиться у зародковій стадії. Такий підхід, що спирається на ідею території, має стати засадничим, щоб забезпечити відбудову, яка по-справжньому враховує контекст ландшафту та громади.

Матеріали/
Materials/
This is some text inside of a div block.
Аналітичний матеріал

Роль земельної політики у (після)воєнній Україні

Звіт "Відбудова місця, яке можна назвати домом – роль земельної політики у (після)воєнній України"
Customer
Замовник
Team
Команда
Віта Шнайдер
Олександр Анісімов
Джулі Лоусон
Partners
Партнери
ХША
Mariupol Reborn
Дата
Date
Квітень 2024